СК 1. Здатність критично осмислювати та застосовувати сучасні теорії, концепції, принципи, методи, методики та технології сфери громадського здоров’я
СК 2. Здатність здобувати нові знання у сфері громадського здоров’я та інтегрувати їх з уже наявними.
СК 3. Здатність інтерпретувати результати досліджень у сфері громадського здоров’я, робити обґрунтовані висновки та надавати відповідні рекомендації.
СК 4. Здатність оцінювати ризики виникнення та перебігу найбільш поширених захворювань та фактори, що на них впливають, а також оцінювати вплив різних детермінант на здоров'я населення.
СК 5. Здатність використовувати у професійній діяльності сучасні теорії, методи соціальних наук та наук про здоров’я.
СК 6. Здатність застосовувати основні принципи та методи епідеміологічної діагностики, епідеміологічного аналізу, нагляду за інфекційними та неінфекційними хворобами, в тому числі пов’язаними з наданням медичної допомоги.
СК 7. Здатність проводити ефективну комунікацію у сфері громадського здоров’я з використанням сучасних каналів та технік комунікації.
СК 8. Здатність формувати і вдосконалювати у інших осіб спеціальні знання і навички у сфері громадського здоров’я.
СК 9. Здатність застосовувати основні підходи та методи попередження і контролю фізичних, хімічних, біологічних, радіаційних та інших загроз для здоров’я і безпеки населення.
СК 10. Здатність обґрунтовувати та планувати заходи з профілактики (первинної, вторинної та третинної) захворювань, захисту та зміцнення здоров’я населення, та сприяти їх реалізації на практиці.
СК 11. Здатність враховувати комерційний та економічний контекст при управлінні проектами та відповідати за прийняті рішення.
СК 12. Здатність використовувати на практиці системи моніторингу і оцінки ефективності інтервенцій, програм та політик в громадському здоров’ї.
СК 13. Здатність впроваджувати, засновані на доказах стратегії, політики та інтервенції громадського здоров’я із залученням зацікавлених сторін
СК 14. Здатність розраховувати фізіологічну потребу організму в харчових та біологічно активних речовинах; надавати обґрунтування енергетичної цінності та нутрієнтного складу раціону харчування; виявляти статус харчування організму та його порушень; здійснювати оцінку та корекцію раціону харчування.
СК 15. Здатність розробляти практичні рекомендації щодо організації раціонального харчування різних груп населення та оцінювати харчові продукти за гігієнічними показниками й формулювання висновку щодо їх якості та відповідності стандартам; проводити просвітницьку та консультативну роботу серед населення з питань первинної та вторинної аліментарної профілактики захворювань; пропагувати гігієнічні знання серед населення в галузі раціонального харчування.
