ВПО - це абревіатура? Ні - це  ЛЮДИ… які навчилися мовчати про те, що хочеться кричати. Слова підтримки вже не лікують, вони відчужуються, перетворюючись у форму ввічливості.
Але говорити треба, бо слово окреслює те, що сплелося, змішалося,        перетворилося на місиво почуттів, відчуттів і думок. і годі зрозуміти, де гнів, відраза і ненависть, де розпач, безсилля і оніміння… і чи залишилося на денці любові…
      І говорити можна. через іншу війну. почути чужу історію, щоб усвідомити свою.
бо немає чужої війни. війна завжди та сама.
            І війна - це не тільки про біль і смерть, цей про відвагу, служіння й милосердя.  і про тих, хто готовий поділитися з іншим хлібом, домом, увагою, любов’ю і словом.