Під час канікул перебуваючи на вулиці ставши учасником дорожньо-транспортного руху, слід чітко виконувати правила Дорожнього руху:

1. Рухатися тротуарами і пішохідними доріжками, дотримуючись правого боку, обережно по слизькій дорозі, особливо під час ожеледиці. Взуття має бути зручним, підбори – низькими.

2. За межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїзної частини, слід іти назустріч руху транспортних засобів.

3. Переходити проїзну частину можна тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а за їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

4. Виходити на проїзну частину з-за транспортних засобів, упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби.

5. Чекати на транспортний засіб потрібно тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

6. Категорично заборонено вибігати на проїзну частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїзну частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями.

7. Заборонено під час зимових канікул учням кататися на велосипедах, мопедах, роликах та ін., що не відповідає погодним умовам та сезону для запобігання ДТП за участю дітей.

8. Для запобігання ДТП за участю дітей категорично заборонено кататися на санчатах, ковзанах, лижах (інших зимових приладах для розваг) на проїзній частині дороги, катання на цих предметах діти повинні у спеціально відведених для цього місцях.

9. У жодному разі не можна чіплятися за задній бампер машин для того, щоб покататися по проїзній частині дороги – ці дії визначені вищою категорією небезпеки, що може призвести до ДТП, травмування й загибелі.

10. Для запобігання травмування можна кататися на ковзанах тільки у відведених для цього спеціальних місцях й на міцному льоду без розщелин.

11. Учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які вони отримали на уроках основ здоров'я, виховних годинах, предметних уроках.

12. Учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись, за поручень або інше пристосування.

13. Пішоходи повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи.

Як поводитися при виявленні невідомих або вибухонебезпечних
предметів, а також хімічних речовин
Не зважаючи на те, що після Великої Вітчизняної війни минуло майже 70 років, але й досі трапляються випадки знаходження боєприпасів або предметів, які зовнішнім видом схожі на міни, гранати, снаряди, бомби.
При виявленні невідомих або вибухонебезпечних предметів, а також хімічних речовин у вигляді аерозолю, пилу, в крапельно-рідинній формі з неприємним запахом необхідно:
- ні в якому разі не чіпати їх, а тим більше не намагатися розбирати чи  знешкодити;
- за допомогою палиць, мотузки та яскравої тканини зробіть огородження цього місця, де знайдений предмет;
- не допускайте до нього людей, а тим більше дітей;
- припиніть будь-які роботи поблизу небезпечного місця;
-  негайно вийдіть за межі зони зараження (забруднення);
- про свою знахідку повідомте оперативно-рятувальну службу 101;
- при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх тампоном із старого одягу, папером або іншими підручними засобами;
- після виходу із зони зараження необхідно обробити відкриті частини тіла водою, бажано з милом, прополоскати рот, гортань, ніс, очі;
- при ознаках ураження хімічною речовиною, негайно зверніться до лікарні.


Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю

- Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти.
- Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.
- При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
- Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.
- Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.
- Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.
- Не прогулюйтеся з самого краю проїзної частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
- Не перебігайте проїзну частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.
- Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.
- Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини – терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
- Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

Небезпека ходіння по льоду на водоймищах.
Переохолодження організму. Ожеледиця.

Для зимового відпочинку слід правильно підбирати одяг та взуття. Одяг повинен бути легким, зручним та багатошаровим. Повітряні прошарки захистять від вітру та збережуть тепло тіла. Якщо взуття тісне, можна обморозити ноги, коли ж занадто просторе - натерти їх. На прогулянку слід вдягти вовняні шкарпетки. Синтетичні гріють гірше і натирають шкіру.
Чимало радості приносить катання на ковзанах. Щоб уникнути травми, слід бути обачливими. З перших кроків на льоду треба навчитись правильно падати: на бік, пригинаючи голову до грудей, або вперед - "рибкою" - прослизнути по льоду на животі, витягнувши руки. Не можна опиратися на руки, щоб їх не зламати. Можна падати в найближчу кучугуру снігу.
Потрібно виконувати визначені правила поведінки на льоду:
- падати правильно (на бік чи "рибкою"), при падінні не триматися за людей;
- не сідати на лід, сніг, відпочивати тільки на лавках;
- не ходити на катку в мокрому одязі.
Якщо немає поблизу катка, часто місцем для катання на ковзанах обирають кригу водоймища. Але при цьому слід дотримуватись правил безпеки:
- ніколи не кататись одному, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу;
- не кататись на тонкій кризі (крига темного кольору).
Безпечною є крига товщиною від 7 до 20 см (зеленуватий відтінок).
Маючи на увазі, що структура, міцність і товща льоду змінюються на протязі зими і ранньої весни, дітям не рекомендується ходити на водойми - це небезпечно для життя. Лід стає міцним тільки після того, як встановляться безперервні морозні дні, але навіть при короткочасній відлизі, він втрачає цю якість.
Під дією сонця лід стає пористим і буде слабким, не дивлячись на те, що він зберігає достатню товщу.
Навіть взимку є небезпека провалитися під лід, тому що:
- лід може бути неміцним біля стоку води;
- тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під товстим прошарком снігу, у місцях, де водорості вмерзли в лід;
- тонкий лід і там, де б'ють джерела, де швидкий плин або струмок впадає у річку;
- особливо обережно слід спускатися з берега: лід може не щільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
У силу зміни погодних умов (відлиги, різкої зміни напрямку вітру) може статись відрив криги. В такому випадку не можна панікувати. Для збереження рівноваги необхідно присісти, не наближатися до краю криги і кликати на допомогу. Ні в якому разі не можна перестрибувати з однієї криги на іншу.
Необізнаність населення про загрозу для життя при виході на лід, відсутність знань заходів допомоги потерпілими, а інколи й особиста необачність, призводять до трагічних наслідків.
Що треба робити, якщо Ви провалилися під лід?
- розставити руки в боки по кромці льоду, щоб утриматись на поверхні і не піти під лід;
- кликати на допомогу;
- старатися зберігати спокій, не борсатися у воді;
- стараючись не обламати лід, без різких рухів потрібно спробувати вибратися із води, повзучи грудьми та почергово витягуючи на поверхню ноги;
- вибравшись із пролому, потрібно відкотитися, а потім повзти в той бік, звідкіля прийшли (де міцність льоду перевірена). Не дивлячись на те, що сирість і холод штовхають бігти і зігрітися, треба бути обережним до самого берега. Ну а там вже можна не зупинятись поки не опинитесь в теплому приміщенні. Якщо на ваших очах  провалилася під лід людина, негайно гукніть їй, що поспішаєте на допомогу. Все вирішує час: льодяна вода дуже швидко викликає переохолодження організму .
Надаючи допомогу, дотримуйтесь таких правил:
- не можна підбігати до товариша, який провалився у воду;
- до нього потрібно наближатися повзком, використовуючи для зміцнення продовгуваті предмети (лижі, лижні палки, дошки), штовхаючи їх перед собою;
- до самого краю пролому підповзати не можна, бо у воді опинитеся удвох;
- пасок, шарф, всяка дошка або палка, санки, лижі можуть врятувати людину. Наблизившись на максимально можливу відстань (не менше 3-4 м), кинь своєму товаришу мотузку, шарф, палку, аби він ухопився. Подавши підручний засіб рятування потрібно витягнути друга на лід і повзком вибратись із небезпечної зони. Потім постраждалого необхідно сховати від вітру, зняти мокрий одяг, розтерти тіло (але ні в якому разі не снігом), по можливості, вдягнути сухі речі (можна дещо зняти з себе), доставити потерпілого в тепле місце і напоїти гарячим чаєм.
На привалах, під час тривалого перебування в умовах низької температури, особливо у вітряну погоду, при недостатньо теплому одязі, відсутності укриття та засобів обігрівання може статися загальне охолодження організму.
Переохолодження - досить велика небезпека, симптомами якої є сильне тремтіння, слабкість, сонливість, нечітка свідомість. Остуда говорить про бажання організму прикоротити обмін речовин та вироблення тепла, а більш енергійна робота нирок попереджує про необхідність сховатися від непогоди, розвести багаття та випити гарячого чаю. Якщо ви відчуваєте, що починаєте замерзати, необхідно зробити інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками та ногами тощо. При першій можливості необхідно просушити одяг, шкарпетки. В мокрому одязі тіло втрачає тепло швидше, ніж у сухому.
Причини переохолодження. Тепла кров при переохолодженні швидко надходить до поверхні рук, ніг і повертається холодною. Виникає озноб. Це намагання організму виробити додаткове тепло і прискорити рух крові. (Перша стадія замерзання).
На другій стадії замерзання для компенсації тепловтрат; необхідно прийняти додаткові заходи по збільшенню швидкості руху крові: інтенсивний рух, колективна робота і т.д. Але не слід забувати, що в цьому випадку кров з поверхневих органів повертається надто холодною. Поки запас тепла у вас достатній, кров встигає нагрітись до нормальної температури і повертається у кінцівки. Однак, при подальшому охолодженні, організм вже не може справитись із зігріванням крові і тоді вмикається інший механізм – відключення (значне зменшення притоку крові до кінцівок). Кров зосереджується в "малому" крузі кровообігу (мозок, легені, серце, печінка).
Пам'ятайте: на холоді до 70% тепла з тіла людини випаровується через
голову. Саме тут максимальні втрати. То ж щоб не мерзли ноги слід утеплювати
голову. В протилежному випадку наступає третя стадія замерзання. Людина
перестає тремтіти, їй стає "добре", "тепло", приємно наморочиться голова, виникає бажання лягти і відпочити. Якщо таку людину заставляти рухатись або тормошити, то результат може бути трагічним - холодна кров з кінцівок підступить до серця, легень, мозку.
Майте на увазі: потерпілого, який перестав тремтіти, ні в якому разі не
можна розтирати і заставляти рухатись, так як першим ефектом цих дій буде
надходження холодної крові від периферії до центральної зони і подальше падіння температури, охолодження мозку, серця. В результаті наступає так звана "смерть при рятуванні", випадки обмороження окремих частин тіла. Навіть за нульової температури при сирій погоді можна відморозити пальці на ногах, коли взуття тісне. За нижчих температур нерідко відморожують ніс, вуха, щоки, шию. Спершу в обмороженому місці з'являється відчуття холоду, затим поколювання, біль, а згодом втрачається чутливість. Шкіра на обмороженому місці набуває білуватого кольору. Якщо вчасно не зарадити обмороженню, то після прихованого періоду настає другий - омертвіння тканини.
Перша допомога полягає в тому, щоб якомога швидше відновити кровообіг на ураженій частині тіла. Це місце обережно оголюють, аби не пошкодити примерзлу до одягу чи взуття шкіру, і занурюють у теплу воду (+18 +20С), одночасно проводячи легкий масаж. Поступово, протягом 20-30 хв. температуру води піднімають до +37С. Повністю відігрівшись, шкіра стає яскраво-рожевою, людина відчуває біль. Та цього болю лякатися не слід, він свідчить про те, що відновилася чутливість шкіри.
Після цього обморожену частину тіла обережно просушують м'яким рушником, протирають спиртом, накладають суху пов'язку, тепло закутують. Щоки, ніс, вуха можна зігрівати прямо й на вулиці, несильно розтираючи їх коловими рухами, та все ж краще зайти до теплого приміщення.
Надаючи першу допомогу, треба попросити потерпілого, щоб він ворушив пальцями на ушкодженій руці або нозі. Це пришвидшує відновлення кровообігу. Зробивши усе необхідне, людину слід напоїти гарячим чаєм, зігріти, тепло укутавши або обклавши грілками. Не можна розтирати обморожені частини тіла снігом - це лише пошкоджує шкіру, сприяє занесенню інфекції.
Не слід також опускати обморожені руки або ноги в холодну воду, зігрівати їх біля вогнища, на гарячій печі. Не слід забувати й інше: обморожені місця довго будуть чутливими до холоду й можуть повторно обморожуватись навіть через кілька років. Тому надійно захищайте їх від переохолодження.
Багато людей вважає, що є мазі, які попереджують обмороження - наприклад, гусячий жир. Це помилка - жири сприяють переохолодженню шкіри.
Ожеледиця.
Щоб уникнути травмування, перед виходом із будинку.
- Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи":
- прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;
- наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);
- натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);
- намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.
- пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.
- не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.


ПОЖЕЖНА НЕБЕЗПЕКА
Якщо пожежа застала вас у приміщенні:
зорієнтуйтеся щодо наявної небезпеки й напрямку її знаходження;
якщо ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу;
повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей приміщення, але не відчиняйте їх відразу, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку повітря ззовні;
обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вийти, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте;
щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь – якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і вживайте заходів щодо порятунку;
присядьте, глибоко вдихніть повітря, прочиніть вікно або розбийте віконне скло твердим предметом та приверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
якщо ви вийшли через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення;
обов’язково зачиніть за собою всі двері;
під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;
виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди звідки дме вітер;
якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогонь, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі;
при задимленості сходових клітин варто щільно зачинити двері, що виходять на них, а при сильній задимленості перейти на балкон, захопивши із собою вологу ковдру, щоб укритися від вогню у випадку його проникнення через отвори;
коли немає іншого виходу, евакуацію потрібно продовжувати по сходових клітинах або через іншу квартиру, якщо там немає вогню, використавши міцно зв’язані простирадла, мотузки або пожежні рукави. Спускатися треба по одному, підстраховуючи один одного;
якщо на вас насувається вогневий вал, не гаючись падайте, закривши голову мокрою тканиною, затримайте дихання;
якщо вас відрізало вогнем, димом від основних шляхів евакуації, необхідно затулити ганчірками всі шпарини по периметру дверей та під ними, щоб перешкодити доступ вогню та диму.
Дії під час рятування постраждалих від пожежі з будинків:
перед тим, як увійти у приміщення, що горить, накрийтесь мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;
відчиняйте двері з особливою обережністю: відчиняйте повільно, прикриваючи себе дверним полотном, щоб забезпечити захист від перепаду температури та впливу полум’я;
у сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;
для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;
у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та літніх людей. Пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;
побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте пальто, плащ або будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожена) і щільно притисніть до тіла, за необхідності, викличте медичну допомогу;
якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я, ні в якому разі не біжіть – це сприяє роздуванню вогню.
Якщо ви опинилися в осередку пожежі на відкритій місцевості:
не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум’я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не втрачайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу;
будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі прогари, тому пересувайтеся, за можливістю, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;
після виходу з осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.
Дії при пожежі в міському громадському транспорті:
негайно повідомте про пожежу водієві, спробуйте відчинити двері (використовуйте кнопку аварійного відкриття), застосувати для гасіння вогнища пожежі вогнегасник і підручні засоби. БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! У тролейбусах і трамваях металеві частини можуть опинитися під напругою в результаті обгорання захисної ізоляції проводів;
при заблокуванні дверей використовуйте для евакуації аварійні люки в даху, вікна. За необхідності вибийте обома ногами скло (або твердим предметом). Якщо Ви вдало, без серйозних травм звільнилися, то за можливості допоможіть тим, хто залишився в зоні вогню, в першу чергу дітям і людям похилого віку;
у будь-якому транспорті є матеріали, що виділяють при горінні отруйні гази, тому залишайте салон швидко, закриваючи рот і ніс хусткою або рукавом. Вибравшись із салону, відійдіть подалі, тому що можуть вибухнути баки з пальним або статися замикання високовольтної електричної мережі;
телефоном або через водіїв проїжджаючих машин повідомте про пожежу в пожежну частину. Надайте допомогу постраждалим.

Дії при пожежі в вагоні потяга:
негайно повідомте провідникові про пожежу, пройдіть по вагону і, не піднімаючи паніки, голосно, виразно і спокійно оголосіть пасажирам про те, що трапилося. Розбудіть сплячих пасажирів і візьміть за руки дітей. Найбезпечніше евакуюватися в передні вагони, але якщо це неможливо, то йдіть в хвіст потяга, щільно закриваючи за собою двері купе і міжвагонних переходів. Обов'язково перевірте разом з провідником наявність людей в тамбурах, купе, туалетах палаючого вагону;
використовуючи вогнегасники і підручні засоби (ковдри, мокрі ганчірки тощо), разом з пасажирами спробуйте загасити вогонь. Закрийте вікна, щоб вітер не роздував полум'я. Не намагайтеся рятувати від вогню багаж, якщо це загрожує вашій безпеці (візьміть тільки найнеобхідніше – документи, гроші, цінності тощо). Якщо вогонь відрізав вас від виходів, то зайдіть до купе або туалету, щільно причинивши за собою двері, відкрийте вікно і чекайте прибуття допомоги, привертаючи до себе увагу. Не стрибайте з вагона потяга і не намагайтеся вибратися на дах – це небезпечно! У крайньому випадку – стрибайте, одягнувши на себе весь наявний одяг;
при неможливості загасити пожежу і зв'язатися з начальником потягу або з машиністом зупиніть потяг за допомогою стоп-крану, виведіть з вагона всіх людей, і разом з провідниками розчепіть вагони, запобігаючи розповсюдженню вогню по всьому потягу. Для запобігання руху вагонів під ухил підкладіть під колеса гальмові колодки або інші підручні предмети;
відведіть пасажирів від палаючого вагону і надішліть людей у найближчий населений пункт повідомити про те, що трапилося в пожежну охорону. Далі дійте за вказівкою начальника потягу і пожежників. Помітивши сигнали людей, які залишилися у вагоні, негайно повідомте про них пожежникам. Будь-яким способом запобігайте виникненню паніки та надайте домедичну допомогу постраждалим.
Якщо горить одяг на людині:
зупиніть людину, не давайте їй бігати, а то полум`я розгориться ще більше;
допоможіть швидко скинути палаючий одяг, чи загасити її за допомогою простирадла, ковдри, пальта або струменя води. Гасити полум’я на одязі можна піском, землею, снігом. Сам постраждалий може згасити вогонь, перекочуючись по землі.
залиште голову відкритою, щоб він не задихнувся продуктами згорання;
викличте швидку допомогу;
надайте посильну домедичну допомогу.
Перша допомога при опіках:
посадіть або покладіть постраждалого, негайно припиніть вплив високої температури;
обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хв. і більше), будьте обережні,  щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку;
якщо є можливість, то зніміть з уражених ділянок каблучки, годинники, паски, взуття до того, поки ці місця не почали набрякати;
до обпеченої шкіри не можна доторкатися руками, намагатися зняти присталі залишки згорілого одягу (обережно ножицями зрізують лише їх краї);
всі опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу;
дайте людині знеболювальний засіб для запобігання виникнення больового шоку;
постраждалому давайте вживати рідину в достатній кількості;
перевіряйте пульс та дихання кожні 10 хв. до прибуття швидкої допомоги.
Запам’ятайте! Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами, оліями або маслами! Не проколюйте пухирі!


Безпека на автодорогах та залізниці
При переході проїзної частини дороги пішоходи повинні користуватися підземним, надземним пішохідними переходами або переходити дорогу у місцях, позначених спеціальною розміткою або дорожніми знаками «Пішохідний перехід».
Якщо на ділянках шляхів відсутні позначені пішохідні переходи, переходити дорогу дозволяється на перехрестях по лінії тротуарів або узбіч. Коли перехрестя або позначені пішохідні переходи у межах видимості відсутні, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити дорогу під прямим кутом до краю проїзної частини у місцях, де вона добре проглядається в обох напрямках, і тільки після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість і пересвідчитись у відсутності небезпеки.
У всіх випадках, чи збирається пішохід переходити проїзну частину і узбіччя, а також поза перехрестям і позначеними переходами, він повинен, перш ніж почати перехід, переконатися у його безпеці, і, перш за все, у відсутності ТЗ, що наближається.
Пішоходи, що не встигли завершити перехід всієї проїзної частини, провинні пропустити ТЗ, чекаючи можливості для подальшого руху на острівку безпеки, а за його відсутності – на лінії, що розділяє потоки протилежних напрямків. Продовжувати перехід дороги можна, виконавши ті ж вимоги, які регламентують порядок початку переходу проїзної частини дороги.
Якщо на проїзній частині зупинився ТЗ або з’явилася інша перешкода, що обмежує оглядність, необхідно належним чином переконатися у відсутності ТЗ, що наближаються. При цьому обходити їх слід з боку, який ближчий до ТЗ, що наближаються, тобто ТЗ, що стоїть, обходити ззаду.
Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає, і дорога робиться така слизька, як каток. Тому треба її посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде та йде і вона знову слизька. А машинам треба все одно їхати, їх заносить на поворотах та так сильно, що вона може крутитися навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. Це означає, що не можна бігти і ковзатися по тротуару, а тим більше по проїзній частині. Адже машину неможливо раптово зупинити, особливо взимку, коли на дорозі слизько,  гальмівний шлях на слизькій дорозі збільшується вдвічі, а то й більше разів. Хоча на колеса вдягають зимову гуму з шипами, яка хоч трішки поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі. От уявіть собі: ви натискаєте на гальма, колеса вже не крутяться, але вони ж гумові, і машина чудово їде, як саночки, а з гори ще краще, бо маса машини велика, швидкість теж була високою... І що ви зробите? Будете зі страхом думати, щоб хтось не вибіг на дорогу, щоб не врізатися в дерево, щоб не перекинутись або не наїхати на іншу машину. І добре, як цього не трапиться... Але поки що ви ще маленькі і за кермо вам сідати рано. Ви – пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважним на дорозі.
-  Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
-  Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб ненароком не виїхати на проїзну частину, бо це небезпечно.
-  Не ходіть дуже близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування.
-  При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машин, або тільки тоді, як транспортні засоби вже зупинилися.
-  Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспорту, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
-  Не катайтеся на ковзанах по тротуару, а тим більше по проїзній частині — це дуже небезпечно. А є ще й такі "герої", що чіпляються ключками за машини, щоб прокататися "з вітерцем". Не робіть цього ніколи! Машина може загальмувати і такий „герой" вдариться лобом з усього маху в машину. На дорозі можуть бути виїмки, частина дороги може не бути покрита льодом. Кататися треба на катку, там спеціально очищені від зайвих предметів майданчики, які заливають водою, тому поверхня там рівненька, гладенька, по ній добре кататися.
-  Ніколи не спускайтеся на санках або на лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
-  Залізниці взимку також дуже небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає необхідність переходити залізничну колію, то будьте уважні.
- Не грайтеся в рухливі ігри на тротуарах, поблизу проїзної частини, не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса транспортних засобів.
-  Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або хтось ненароком може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса. Тому поводьтеся на зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
-  Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена або недостатня видимість. Спочатку переконайтеся, що машин нема, тоді обходьте.
Пам’ятайте: Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу!
Рух біля залізничних колій.
Залізничний переїзд – це перетин дороги із залізничними коліями на одному рівні.
Залізничні переїзди поділяються на дві категорії – регульована і нерегульована. Регульовані переїзди можуть охоронятися або не охоронятися. Якщо переїзд охороняється усю добу, то такий переїзд обладнується шлагбаумом. Звукова і світова сигналізація автоматично включається при наближенні залізничного потяга.
Якщо перед залізничним переїздом немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг руху, переходити переїзд можна лише тоді, коли переконаєшся у відсутності потяга, локомотива або дрезини, що наближаються. При цьому слід керуватися дорожніми знаками, розміткою, світловою і звуковою сигналізацією, положенням шлагбаума, а також вказівками і сигналами чергового по переїзду.


Новорічні та Різдвяні свята. Небезпека піротехнічних виробів

Для зручності та безпеки встановлювати ялинку слід  на надійну підставку та так, щоб вона не заважала евакуації людей з приміщення на випадок пожежі.
Для ілюмінації необхідно використовувати гірлянди тільки заводського виготовлення та з послідовним увімкненням лампочок напругою до 12В, заздалегідь перевірив їх справність та надійність.  Підключення гірлянд до електромережі повинно здійснюватися лише за допомогою штепсельних з’єднань.
Прикраси для ялинки та святкові костюми, які зроблені з вати, паперу та інших легкозаймистих матеріалів з пожежної точки зору дуже небезпечні. Сприяє  розвитку пожежі і хвоя, яка швидко висихає. Тож щоб свято було зіпсовано, достатньо попадання на них джерела вогню, яким може стати хлопавка, бенгальський вогник, або свічка, не кажучи вже про петарди, феєрверки та ракети невідомо якого виробництва.
Кожного року трапляються непоодинокі випадки, коли феєрверки, ракети залітають у вікна, на балкони квартир. Як наслідок - виникає пожежа. Найбезпечніше те, що вогонь може спалахнути як миттєво, що призведе до травмування людей, так і непомітно через декілька годин після процесу тління, коли у приміщенні нікого не буде, або люди ляжуть відпочивати.
    При купівлі побутових  піротехнічних  виробів, потрібно звернути увагу на наявність сертифікатів щодо відповідності вимогам безпеки. Якщо такі відсутні, то їх реалізація та використання заборонено.
    Небезпечно купувати піротехнічні вироби на  ринках та у невідомих осіб.
      Застосування піротехнічних виробів повинно здійснюватися відповідно до  інструкції та тільки у присутності дорослих.
       Забороняється ударяти по піротехнічним виробам, тягти за гніт, переносити в кишенях, під одягом, кидати під ноги перехожих, із вікон та балконів, здійснювати феєрверки  з  дахів домів та інші дії, від яких можуть постраждати люди або майно.
     При поводженні з піротехнікою не допускається застосування вогню.
     Після приведення в дію піротехнічного виробу, незалежно від того спрацював він чи ні, не підходите до нього 15-20 хвилин, адже Ви не бачите процесу, який відбуває усередині (ґніт може ще повільно горіти і тоді виріб дострілює).
     Користуватися піротехнічними виробами можна на відстані не ближче 50-ти метрів від будівель та споруд, а АЗС чи інших вогненебезпечних об’єктів - 100-150 метрів. Винні за порушення  порядку використання піротехнічних виробів несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
В разі виникнення пожежі одразу викличте оперативно-рятувальну службу 101.





ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ АБО АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.

3.2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.

3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід зателефонувати в служби екстреної допомоги за телефонами:

101 — пожежна охорона;
102 — поліція;
103 — швидка медична допомога;
104 — газова служба,
коротко описати ситуацію, назвати адресу, де відбулася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім'я, номер свого телефону.

3.4. За можливості слід залишити територію аварійної небезпеки.