Форма створена з метою збору та опрацювання інформації стосовно суддів, які відмовляють у задоволені позовів щодо явно незаконного відсторонення від роботи осіб, що відмовились брати участь у добровільному медичному експерименті.

Всім відомо й очевидно, що Конституцією України та Законами України заборонено здійснювати медичні експерименти над людиною без її згоди. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, яка викладена у рішенні Великої палати Конституційного суду України від 28.08.2020 року у справі за № 1-14/2020(230/20), за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови КМ України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», положень частини першої, третьої ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев`ятого п.2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зазначається, що згідно зі ст.64 Конституції України, права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Конституційний Суд України наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України.

Таке обмеження може встановлюватися виключно законодавчим актом, ухваленим Верховною Радою України, як єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Такого Закону немає, що добре відомо суддям, які йдуть на порушення основоположних прав людини.

Крім того, загальновідомо, що відсторонення осіб від посад, повинно відбуватись у порядку встановленому Законом, а саме зі складанням акту відповідної форми та за поданням головного санітарного лікаря, чого у жодній справі немає.

Що стосується державних службовців та суддів адміністративної юрисдикції, то в цьому випадку є додатково окремий Закон, в якому чітко передбачені підстави відсторонення і де немає такої підстави, як відмова від вакцинації. Окрім того, цим Законом заборонено позбавлення державних службовців заробітної плати при відстороненні їх від посад.

Однак судді, що не мають власної думки та готові виконувати будь-які вказівки, цього не бачать. тому такі судді не повинні здійснювати судочинство іменем України та отримувати суддівську винагороду і щомісячне довічне грошове утримання.