12 січня 2020

16.00

Відділ соціокультурної діяльності ООУНБ імені М.С. Грушевського

м. Одеса, вул. Троїцька, 49/51

Вхід вільний


Простір нашого повсякдення розривається бійками щодо пам’ятних знаків та монументів – чомусь це важливо, які імена присутні на вулицях, де ми живемо. Розмітка обжитого простору знаками минулого позначає глибину колективних уявлень про власну ідентичність. Але сучасна людина має й віртуальний вимір свого існування. Здається, що віртуальний простір «не є реальним», отже соціальні звички на кшталт спільного пам’ятання там не працюють. Або працюють? Спойлер – ще як працюють. Наскільки віртуальні простори придатні для комеморації? Чи не перетворюються вони там в знущання? Розвагу? Щось поверхневе? Або навпаки позначають нові виміри соціальної та індивідуальної чутливості? Чому взагалі комеморація йде в віртуальні простори? Навіщо вона там?

Ми запрошуємо до спільної розмови – отже учасники «паблік току» мають свої візії проблеми, інколи прямо протилежні. Вони мають такий досвід запеклих дискусій щодо інстаграм-проєкту «Ева-сторіз», щодо практик пам’ятання в онлайн-іграх та соцмережах тощо – що цим треба поділитись. Чи є комеморація в віртуальному просторі ознакою втрати «глибини» саморозуміння сучасної людини, або чимось, що надає можливість констатувати появу нових форм існування в світі.
Дискусія є частиною проєкту «Минуле/Майбутнє/Мистецтво», що здійснюється Forum ZFD. Керівник проєкту О. Довгополова.
 
Учасники:

Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Кирил Ліпатов, очільник наукового відділу Одеського художнього музею

Лідія Стародубцева, докторка філософських наук, завідувачка кафедри Медіакомунікацій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна