1. Прочитай текст
ЯК ПЕС ВОВКА В ЧОБОТИ ВЗУВ
В одному дворі жив пес. Якось приходить до нього вовк і грізно каже:
— Я тебе з’їм!
— Не їж мене, я тобі чоботи справлю. Тільки не ходи в них ні по росі, ні по воді, — проситься пес.
Недалечко була купа грязюки. Пес звелів вовкові влізти на неї ще й потупати. Вовк так і зробив. Ноги у вовка стали чорні аж до колін.
Вовк ліг на траву та й лежить. Лежить день, другий, аж поки так їсти захотів, що хоч плач. Не витримав, устав, перебрів через струмок, глянув на свої ноги — а чобіт немає! Розсердився, побіг до пса:
— Ти які мені чоботи справив?! їх вже нема! Я тебе з’їм!
— Я казав: не ходи по воді. Вода твої чоботи забрала.
— Ходімо до суду!
Вовк запросив на поміч ведмедя й дикого кабана, а пес — кота й півня.
Вовк попросив ведмедя вилізти на ялину, а кабанові сказав:
— Зарийся в листя. Як пес підійде, я схоплю його. Ви кинетеся мені на допомогу.
А пес не знає, що вовк проти нього замислив.
Ведмідь сидить на ялині й думає, що пес і кіт змовляються вбити вовка. Кіт задер хвоста. Злякався ведмідь, каже вовкові:
Бачиш, кіт підняв списа догори: він хоче нас простромити.
Тут кабан ворухнув хвостом. Кіт побачив, скочив у листя, ухопив кабана за хвіст— думав, що то миша шарудить. Кабан заверещав, вискочив. Кіт з переляку — на ялину, де ведмідь сидів! Ведмідь подумав, що кіт уже вбив кабана, — й подерся вгору. Кіт за ним. Вже ведмедеві й дертися нікуди. Не вдержався, гепнувся. Як дремене — тільки в лісі загуло. Кабан з переляку забіг хтозна- куди.
Вовк кинувся на пса. Але пес був сильний. Вчепився у вовка. Зрозумів вовк, що не подужає, почав кликати своїх помічників. А їх і духу нема.
— Пиши на листку, що я тобі нічого не винен, — наказав пес.
Прибіг пес додому, сховав листок під стріху. На горищі були миші. Вони той листок з’їли. Тоді пес напався на кота: чом він не розігнав мишей. А кіт почав мишей ганяти.
З того часу вовк злий на пса, пес — на кота, а кіт — на мишей.
Польська народна казка, 341 слово
