Як захистити себе та дітей в інформаційному просторі під час війни?
Чого не робити в жодному разі:
Якщо хтось із користувачів у мережі просить приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває, яка ситуація в місті, де розміщується військова техніка в місті чи військові об’єкти) — таку інформацію в жодному разі не можна передавати. Навіть якщо це онлайн-друг, якого дитина знає в реальному житті. Адже зараз дуже часто особисті профілі зламують для отримання інформації або створюють фейкові профілі.
Не можна знімати розміщення та пересування військової техніки та військових у місті. Оскільки окупанти можуть переглядати відкриті профілі українців для визначення місця розташування військових для подальшого нападу. А також злочинці можуть намагатися вести листування з дитиною для шантажу чи примушування до отримання інформації про розміщення техніки в місті.
Не знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото- та відеодані, які потрапили в мережу, для коригування подальшого нанесення вогню по місту.
Не переходити за невідомими посиланнями, які були надіслані в приватні повідомлення в будь-якій соціальній мережі чи месенджері. Адже за ними можуть ховатися хакерські атаки.
Якщо ви переглядаєте та обговорюєте новини з друзями, варто переконатися в їхній правдивості. Усі новини, заяви високопосадовців та обмеження в містах краще повторно перевірити в офіційних каналах комунікації, на офіційних сайтах державних установ, в офіційних Telegram-каналах посадовців.
Якщо вас автоматично додали до невідомих груп, важливо відписатися від них та заблокувати їх. А також розповісти про це дорослим.
Якщо до вас хтось пише з проханням допомоги або виконати спеціальне завдання, важливо, щоб ви повідомили про це дорослим. Варто разом зробити скріншот групи, повідомлень та через онлайн-форму звернутися до кіберполіції —
https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.
Залишені вибухонебезпечні боєприпаси ⎯ це вибухонебезпечні боєприпаси, що не були використані під час збройного конфлікту та були залишені або кинуті однією зі сторін збройного конфлікту і більше не знаходяться під контролем жодної зі сторін конфлікту.
Залишені вибухонебезпечні боєприпаси можуть бути або можуть і не бути остаточно спорядженими, мати вставлений підривник/детонатор, бути переведеними у бойовий стан чи іншим чином підготовленими до використання.
ЗАЛИШЕНІ БОЄПРИПАСИ.
ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:
•
Якщо Ви виявили залишені боєприпаси, в жодному разі не наближайтеся до них та не пускайте інших!
•
Обережно відійдіть на безпечну відстань. Якщо є можливість, сховайтесь за будівлею або іншою захисною перешкодою. (Пам’ятайте, що, наприклад, для мінометних мін безпечною є відстань 500 м, а для артилерійських боєприпасів – не менше 800 м).
•
Терміново повідомте про небезпечну знахідку у Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за телефоном 101 чи до Національної Поліції за телефоном 102.
•
Дочекайтесь у безпечному місті фахівців ДСНС чи працівників поліції.
Детонатор ⎯ це пристрій, що містить чутливу вибухову речовину, призначений для утворення вибухової хвилі для ініціювання вибуху заряду міни чи боєприпасу.
ЗАБОРОНЕНО:
•
Підходити, піднімати, підбивати ногою, торкатися чужих незнайомих предметів.
•
Допускати інших.
•
Будь-яким чином впливти на них (механічно, кидати чимось в них, заливати рідиною тощо).
•
Користуватися поруч з незнайомими підозрілими предметами джерелами відкритого вогню, палити.
•
Користуватись поруч з ними радіоелектронними засобами (мобільним телефоном, рацією, сигналізацією автомобіля тощо).
•
Намагатися якимось чином позначити (промаркувати) підозрілий предмет у безпосередній близькості до нього.
ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:
•
Не панікувати!
•
Відійти на безпечну відстань.
•
І тут вже, у безпечному місці, залишити якусь позначку (червону стрічку, хустину тощо).
•
Обов’язково повідомити (телефонувати тільки на безпечній відстані!) спеціальні служби за телефонами:
-
101 – ДСНС;
-
102 – Поліція.
-
місцеві органи влади чи за спец. номером (особливо поблизу лінії розмежування, де телефони екстрених служб можуть не працювати).
САМОРОБНИЙ ВИБУХОВИЙ ПРИСТРІЙ – закладений або виготовлений кустарним способом пристрій, який містить вибухову речовину, руйнівні, смертоносні, токсичні, запалювальні, піротехнічні матеріали або хімікати, призначений для того, щоб знищувати, калічити, відволікати або тероризувати. Може включати елементи з військових запасів, проте, як правило, виготовляється із невійськових компонентів.
Саморобні вибухові пристрої використовують з метою проведення теракту, вбивства чи психологічного впливу на окремих людей, груп або суспільство. Часто приводяться в дію за допомогою мобільного телефону.
Зазвичай їх маскують під знайомі предмети побуту: сумка, дипломат, валіза, пакунок, коробка, іграшка, цукерки, книжка тощо.
Основні ознаки саморобних вибухових пристроїв:
•
покинуті без догляду речі в місцях масового скупчення людей та громадському транспорті;
•
наявність на предметі дротів, розтяжок, ниток, мотузок, ізоляції, скотчу;
•
наявність антен та джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо);
•
мобільний телефон, часовий або електронний таймер;
•
наявність підозрілих звуків, що надходять від предмета (цокання годинника, клацання та інші) чи світових сигналів (блимання, мерехтіння тощо);
•
характерний специфічний запах (бензину, газу, розчинника, паливно-мастильних матеріалів, хімічних матеріалів тощо);
•
предмет, незвичайно розташований;
•
наявність сторонніх підозрілих предметів на дереві, вікнах, дверях, які можуть бути закріплені за допомогою дроту, скотчу, шпагату чи іншим способом).
Будь-яка річ, залишена в громадському місці чи транспорті без нагляду, без господаря – це потенційна загроза, навіть якщо непомітно певних ознак саморобного вибухового пристрою.
МІНИ-ПАСТКИ
ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:
•
Заспокоїтись та заспокоїти інших.
•
Спокійно, але переконливо попросити всіх присутніх відійти від підозрілого предмету та зробити це самому.
•
Якщо це трапилося у транспорті, попросити водія зупинитися, Заглушити двигун, всім вийти та відійти від транспортного засобу.
•
Якщо у приміщені – евакуювати всіх та відійти на безпечну відстань.
•
Передзвонити з безпечної відстані за телефонами екстрених служб (101 Служба порятунку, 102 – Поліція, місцеві органи влади чи за спец. номером (особливо поблизу лінії розмежування, де телефони екстрених служб можуть не працювати) та повідомити про знахідку.
ЩО НЕ ПОТРІБНО РОБИТИ:
•
Панікувати.
•
Наближатися до незнайомого підозрілого предмету та пускати інших;
•
Намагатися самостійно з’ясувати вміст пакунку, валізи тощо;
•
Робити спроби якимось чином вплинути на предмет чи безпосередньо, чи дистанційно.
ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ У СИТУАЦІЯХ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИЯВЛЕННЯМ ВНП
ПРАВИЛЬНІ ДІЇ
1.
ЗУПИНИТИСЯ. Якщо ми рухались, перше, що нам потрібно зробити, це зупинитися.
2.
НЕ ПАНІКУВАТИ, заспокоїтись. Про цей крок дуже часто забувають. Натомість він конче важливий. Якщо ми не опануємо себе, навряд чи наші подальші дії будуть правильними. Скоріш за все, в паніці ми наробимо купу ризикованих небезпечних речей, які б ми ніколи не зробили у спокійному зваженому стані. А це може вартувати нам життя. Якщо в нас відпрацьовані навички безпечної поведінки, ми ніколи не будемо панікувати, оскільки ми напевно знаємо що треба робити.
3.
ПОПЕРЕДИТИ інших, якщо Ви рухались не самі, голосно повідомивши про небезпеку та наказавши зупинитися.
4.
ПЕРЕВІРИТИ ознаки наявності інших предметів навколо себе, уважно роздивившись, не рухаючись з місця.
5.
ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД ТИМ ЖЕ ШЛЯХОМ, ЯКИМ ПРИЙШОВ, стараючись рухатись по своїх слідах на безпечну відстань (не менше 300 метрів).
6.
ПОЗНАЧИТИ небезпечну територію помітним знаком (червона стрічка, хустина тощо). Увага: маркування здійснювати тільки на безпечній ділянці!
7.
ПОВІДОМИТИ ДСНС (тел.: 101), Поліцію (тел.: 102), місцеві органи влади.
ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ
•
Наближатися до ВНП.
•
Якимось чином впливати на нього (торкатися, кидати каміння, пересувати, накривати чи заливати водою, кидати у вогонь тощо.
•
Телефонувати безпосередньо поруч з небезпечним предметом.
•
Здійснювати маркування безпосередньо біля нього.
ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЬ НА МІННОМУ ПОЛІ, АЛГОРИТМ ТРОХИ ІНШИЙ:
1.
ЗУПИНИТИСЯ
2.
НЕ ПАНІКУВАТИ І НЕ РУХАТИСЬ НІКУДИ.
3.
ГОЛОСНО ПОПЕРЕДЬТЕ ІНШИХ.
4.
ГУКАЙТЕ НА ДОПОМОГУ. Але попередьте, що підходити не можна. Попросіть викликати екстрену службу за телефоном 101 чи 102
5.
ЯКЩО НІКОГО НЕМАЄ ПОБЛИЗУ, ПОДЗВОНІТЬ САМІ.
6.
ЧЕКАЙТЕ НА ДОПОМОГУ.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ:
Не існує безпечного шляху з мінного поля!
ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ІНЦИДЕНТУ НА МІННОМУ ПОЛІ
1.
ЗУПИНИТИСЯ ТА НЕ ПІДХОДИТИ ДО ПОСТРАЖДАЛОГО.
2.
ЗАСПОКОЇТИ ПОТЕРПІЛОГО та повідомити, що скоро під’їде допомога. Попросіть не рухатись та за можливості самому зупинити кровотечу. Поясніть, як він/вона це зможе зробити.
3.
ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ до екстрених служб: ДСНС – 101, Швидка допомога – 103.
4.
ЧЕКАЙТЕ НА БЕЗПЕЧНІЙ ВІДСТАНІ до приїзду фахівців.
БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ
Рухатися тротуарами й пішохідними доріжками слід, дотримуючись правого боку. Проїжджу частину вулиць потрібно переходити наземними та підземними переходами, а якщо їх немає — перехрестями вулиць та доріг, дочекавшись, поки в полі зору не буде транспортних засобів
Якщо немає пішохідних доріжок чи тротуарів, а також якщо ви перебуваєте за межами населеного пункту, слід рухатися узбіччям назустріч руху транспортних засобів. Тоді не лише водій бачить пішохода, а й пішохід — водія.
Без батьків вулицю найбезпечніше переходити в гурті пішоходів.
Оскільки дорожньо-транспортні пригоди трапляються і у дворах, слід пам’ятати, що загрозу для життя може нести не лише автомобіль чи мотоцикл, а й велосипед.
Велосипед має бути обладнаний ліхтарями для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої освітленості. Гальма і звуковий сигнал велосипеда обов’язково мають бути справними.
Водії велосипедів, що рухаються групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
Перевозити вантажі на велосипедах можна за умови, що це не створює перешкод для інших учасників дорожнього руху.
Коли перебуваєте в транспорті, слід сидіти або стояти (якщо дозволено) в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.
Під час руху транспортним засобом, обладнаним ременями безпеки, слід бути пристебнутим, а на мотоциклі — в застебнутому мотошоломі.
У разі дорожньо-транспортної пригоди пасажир повинен надати можливу допомогу потерпілим і повідомити про пригоду поліцію.
Основні причини пожеж:
необережне поводження з вогнем;
порушення правил пожежної безпеки при користуванні пічним опаленням, газовими плитами, електроприладами в побуті;
пустощі дітей з вогнем.
Пожежна безпека в побуті пов’язана з безпекою використання електроприладів — електроплит, прасок, телевізорів тощо.
Пожежі в лісі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, через необережне поводження з вогнем, наприклад випалювання сухої трави тощо.
Правила поводження під час пожежі:
не панікувати та не приймати поспішних рішень;
не тікати від полум’я у бік, протилежний вогню, а навпаки, закрити голову і обличчя одягом і бігти проти вітру перпендикулярно лінії вогню;
невеликі низові пожежі можна гасити за допомогою гілок дерев листяних порід, за можливості заливати водою, закидати вологим ґрунтом чи затоптувати ногами;
під час гасіння пожежі не відходити далеко від доріг і просік, тримати в полі зору інших учасників гасіння пожежі, перегукуватися з ними або в інший спосіб підтримувати зв’язок;
після виходу з епіцентру пожежі необхідно зателефонувати в пожежно-рятувальну службу, повідомити місцеву адміністрацію про місце, розміри й характер пожежі.
Дотримання правил поводження під час пожежі допоможе врятувати не лише своє життя, а й інших людей і матеріальні цінності від вогню.
У ГРОМАДСЬКИХ МІСЦЯХ
Пересуватися слід обережно і спокійно. Не можна штовхатися і кричати, щоб привернути увагу.
Під час проведення ігор, естафет, перебуваючи на дитячих майданчиках, гойдалках, поводитися потрібно обережно, толерантно, не наражаючи на небезпеку тих, хто поруч.
У громадських місцях слід дотримуватися чистоти, берегти зелені насадження, не можна смітити.
Не слід брати участь у будь-яких акціях, які порушують порядок в громадських місцях.
РОБОТА НА ПРИСАДИБНІЙ ДІЛЯНЦІ
Для роботи на присадибній ділянці слід одягнути робочий одяг і взуття, у спекотний день — також головний убір.
Загострені сільськогосподарські знаряддя — лопати, граблі, вила — переносити у вертикальному положенні, щоб їх робоча частина була спрямована донизу.
Під час перенесення вантажів слід рівномірно навантажувати обидві руки.
Коли копаєте ґрунт, лопату потрібно навантажувати землею не більше, ніж на одну третину штика.
Під час роботи граблями, вилами не можна спрямовувати їх робочу частину на тих, хто перебуває поблизу. Гострі частини сільськогосподарського інвентарю мають бути у землі або біля землі.
Не можна їсти немиті овочі та фрукти, що ростуть на ділянці.
Заборонено нюхати невідомі рослини і пробувати їх на смак, щоб уникнути отруєння та алергічної реакції.
КОРИСТУВАННЯ ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ
Коли вмикаєте або вимикаєте штепсельну вилку, її потрібно тримати за корпус, а не за шнур.
Електроінструментом дозволено користуватися учням віком від 14 років і тільки у присутності дорослих.
Торкатися електроприладів слід сухими руками. Якщо виявили обірвані, пошкоджені дроти, іскріння проводки, необхідно повідомити дорослих.
Якщо раптово припинилося електропостачання, необхідно вимкнути всі електроприлади. Вмикати їх можна лише після відновлення постійної напруги.
На водних об’єктах
Під час відпочинку біля водойм слід обирати найбільш безпечні місця. Біля обраного місця необхідно перевірити, чи немає попереджувальних знаків про заборону для купання.
Заходити в воду слід у купальному костюмі.
Дітям, які не вміють плавати, заходити у воду можна не глибше, ніж по пояс і в присутності дорослих.
Якщо хтось із дітей під час купання потрапив у небезпечну ситуацію — зайшов у мул, затягло у вир тощо — слід терміново покликати на допомогу дорослих, що перебувають поблизу. Не можна намагатися допомогти одне одному, щоб не постраждати при цьому.
Дорослі мають стежити за тим, щоб діти дотримувалися правил безпеки під час плавання. Не слід допускати у воді ігор, пов’язаних з обмеженням руху рук і ніг, хапанням і штовханням.
Якщо неподалік від місця купання з’явився плавальний засіб — моторний човен, яхта тощо — слід вийти на берег, щоб уберегтися від хвиль і травмування.
Тривалість перебування на сонці має бути такою, щоб запобігти перегріву чи тепловому удару.
Екстремальні ситуації, стихійні лиха
Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків природного чи техногенного характеру необхідно повідомити органи місцевого самоврядування, поліцію, місцеві органи ДСНС.
У разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру — землетруси, виверження вулканів, повені, урагани, снігові та пилові бурі, сильні снігопади, заметілі, ожеледі, тумани тощо — населення оповіщають сигналом «Увага всім» — звуки сирени, виробничих гудків та інших сигнальних засобів.
У випадку надзвичайних ситуацій з викидами радіаційних та екологічно-небезпечних речовин після сигналу «Увага всім» буде оповіщення «Радіаційна небезпека!» або «Хімічна небезпека». Почувши ці сигнали, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор і слухати повідомлення місцевих органів влади та ДСНС. Ці органи надають пояснення про подальші дії для населення. Протягом усього періоду ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф усі засоби зв’язку необхідно тримати увімкнутими.
Заборонено торкатися виявлених незнайомих предметів та небезпечних речовин. Слід негайно повідомити про них служби правопорядку (поліції) чи органи ДСНС.
Джерело:
https://ezavuch.expertus.com.ua/10006508