Концепція сталої мобільності почала поширюватися наприкінці 1990-х років разом з концепцією сталого розвитку, і як одна з його складових. У 2000-х роках Європейська комісія починає використовувати термін “стала мобільність” (sustainable mobility) у своїй діяльності та документації.

Стала мобільність — це надання послуг та інфраструктури для пересування людей і товарів, яке посилює економічний та соціальний розвиток поточного та майбутніх поколінь у безпечний, фізично й економічно доступний, ефективний і стійкий до змін спосіб, мінімізуючи при цьому вуглецеві й інші викиди та впливи на середовище.