23 листопада 2020 року о 12:00 у Національному музеї Голодомору-геноциду (Київ, Лаврська, 3) відбудеться передача щоденника Лавріна Нечипоренка – свідка Голодомору 1932-1933 років.

Цією акцією Музей розпочинає масовий збір свідчень, реліквій, світлин родин, яких не оминув Голодомор 1932-1933 років. Щоденник наразі посяде основне місце в експозиції Музею Голодомору разом з іншими нововіднайденими експонатами. Згодом вони стануть основою експозиції ІІ черги Музею, яку наразі будують. Відкриття заплановане на 2023 рік.

У 1960-х роках вчитель фізики з Боярки, що на Київщині, Лаврін Нечипоренко у простому шкільному зошиті написав свої спогади про пережитий у дитинстві Голодомор-геноцид на рідній Житомирщині. Свій твір він назвав «33-й рік». Очевидно, що в Радянському союзі він не міг ніде опублікувати свої спогади. Разом з колегою, вчителем із сусідньої школи Іваном Коваленком вони вирішили видати щоденник самвидавом. Ця справа була ризикована, адже загрожувала видавцям репресіями та термінами в радянських концтаборах. Певний час щоденник зберігався в Івана Коваленка. Він мав завершити його редагування і набрати його на друкарській машинці.

Із 1968 року КҐБ розпочало стеження за Іваном Коваленком, а у 1972-му його арештували «за виготовлення і поширення антирадянських матеріалів». Коваленко відсидів у радянських концтаборах майже 6 років. Усі рукописи з будинку Коваленка були конфісковані, разом із тим був конфіскований і щоденник Нечипоренка. Щоденник дивом зберігся серед конфіскованих речей в архіві КҐБ.

У 1996 році всі рукописи Служба БУ повернула Івану Коваленку, а разом із ними – щоденник Лавріна Нечипоренка. Донині щоденник свідка Голодомору зберігається в родині Івана Коваленка.

23 листопада о 12:00 – журналісти зможуть стати свідками, як родина Івана Коваленка передасть оригінал щоденнику «33-й рік» родині Лавріна Нечипоренка, які передадуть щоденник на вічне зберігання до Музею Голодомору - геноциду.


Участь у заході візьмуть:
- Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду;
- Андрій Ковальов – ініціатор акції, історик, політолог, краєзнавець, релігієзнавець;
- Андрій Когут – директор Архіву СБУ;
- Леся Нечипоренко – онука свідка Голодомору 1932-1933 років та автора щоденника Лавріна Нечипоренка;
- Олександр Нечипоренко – син, свідка Голодомору 1932-1933 років та автора щоденника Лавріна Нечипоренка;
- Марія Кириленко  – донька свідка Голодомору 1932-1933 років Івана Коваленка.


Акредитація обов’язкова!
Додаткова інформація за телефоном: +380971770939 (Аліна Карбан)