Для підписання до 30 вересня 2023 року: спільна заява до українського уряду, інвесторів, бізнесу та партнерів: Участь бізнесу у відбудові України має бути відповідальною.
Підхід, що базується на правах людини, надзвичайно важливий для відбудови країни. Для його реалізації ключову роль відіграють різні зацікавлені сторони – український та іноземний бізнес, інвестори, уряд та громадські організації.
У цілому сьогодні ми бачимо, що корпоративна відповідальність поважати права людини практично не представлена в обговоренні післявоєнного майбутнього України, й існує потреба висвітлити ризики цієї ситуації і зробити підхід до прав людини ключовою основою процесу відновлення.
У зв'язку з цим слід чітко розуміти роль суб'єктів господарювання. Міжнародна спільнота все більше посилює очікування щодо відповідального ведення бізнесу (RBC) через міжнародні ініціативи сталого розвитку. Сюди входять Цілі сталого розвитку ООН (ЦСР), Керівні принципи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для багатонаціональних компаній і, що найважливіше, Керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини.
У 2011 році Рада ООН з прав людини одноголосно схвалила Керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини (UNGPs), які є системою засад і рекомендацій для держав і компаній щодо запобігання та усунення негативного впливу на права людини в ході ведення господарської діяльності. Керівні принципи визначають обов’язок держави захищати права людини (основа I), відповідальність бізнесу поважати права людини (основа II) і необхідність надання доступу до засобів правового захисту та відшкодування для тих, хто зазнав негативного впливу (основа III). Керівні принципи широко визнані авторитетною спільною основою, пропонуючи чіткі принципи для держав і бізнесу щодо запобігання та боротьби з порушеннями прав людини та сприяння соціалізації норм прав людини серед бізнесу, що є необхідною умовою для забезпечення корпоративної поваги прав людини.
В останні роки Європейський Союз запровадив низку регуляторних ініціатив, які в різний спосіб спрямовані на той вплив, який бізнес має на права людини. Ключовими серед них є: Європейська зелена угода (European Green Deal), набір політичних і законодавчих ініціатив, оголошених у 2019 році; Європейська основа соціальних прав (European Pillar of Social Rights) та супутній план дій; Директива щодо звітності з корпоративної сталості (the Corporate Sustainability Reporting Directive), Положення про розкриття інформації про стійке фінансування (Sustainable Finance Disclosure Regulation), Зелена таксономія (Green Taxonomy), Регулювання конфліктних корисних копалин (Conflict Minerals Regulation), Положення про лісоматеріали (Timber Regulation), пропонована заборона на товари, вироблені за допомогою примусової праці, пропонована постанова про продукти без вирубки лісів, Загальний регламент захисту даних (General Data Protection Regulation) і Директива про публічні закупівлі, проєкт Директиви щодо належної обачності з питань корпоративної сталості. 10 березня 2021 року Європарламент прийняв резолюцію з рекомендаціями Європейській Комісії щодо схвалення законодавчої пропозиції про обов’язкову належну обачність у ланцюгах поставок (проект Директиви опубліковано 23 лютого 2022 року та проголосовано Європейським Парламентом 1 червня 2023 р.).
Важливість для України. Принципи та стандарти відповідальної поведінки бізнесу (Responsible Business Conduct) встановлюють очікування щодо того, як компанії повинні запобігати негативному впливу на права людини та усувати його у своїй безпосередній діяльності та в своїх ланцюгах постачання, а також сприяти сталому розвитку в країнах, де вони працюють. RBC може допомогти визначити, як компанії реагують на війну в найближчій та середньостроковій перспективі з точки зору їх впливу на права людини, зокрема, забезпечивши систему належної обачності, щоб допомогти їм отримати видимість основних ризиків для прав людини, присутніх у їхніх ланцюгах постачання, включаючи ті, що виникли або посилилися у зв'язку з війною. Проведення ефективної належної обачності у ланцюгах постачання може допомогти підтримати стійкість економіки України в короткостроковій перспективі та в процесі її відновлення.
Пропонований план дій. Універсальна, єдина для всіх модель відповідального ведення бізнесу в часи післявоєнного відновлення неможлива. Але існує потреба у посиленому впровадженні належної обачності у сфері прав людини (human rights due diligence) з урахуванням сфер уразливості, що потребує спільних зусиль держави, органів місцевого самоврядування, інвесторів, наукових кіл, організацій громадянського суспільства та суб’єктів господарювання як таких. Для розуміння контексту, що швидко змінюється, потрібен уважний, постійний підхід. Компанії та інвестори повинні нарощувати свій внутрішній потенціал для проведення належної обачності у сфері прав людини та впроваджувати цей підхід в усі свої операції, щоб конкретизувати відповідальне ведення бізнесу. Цей підхід має бути реалізований як наскрізний компонент усіх дій уряду з відновлення в Україні. Зокрема, забезпечення конкурентного доступу до фінансування та зростання доданої вартості секторів економіки як критичних проектів у плані відновлення має ґрунтуватися на підході відповідального ведення бізнесу.
З цією метою, маючи за основу Керівні принципи ООН з бізнесу і прав людини та закладену в них ідею корпоративної відповідальності поважати права людини, державні установи, відповідальні за надання фінансових коштів та інші форми співпраці з приватним сектором у рамках заходів щодо відновлення, повинні спрямовувати компанії на:
- Зробити публічну заяву про свою відданість правам людини:
o Публічно підтвердити свою підтримку демократії, верховенства права, основних прав людини та територіальної цілісності України;
o Публічно взяти на себе зобов’язання відповідально використовувати важелі впливу як у своїх ланцюжках створення вартості (підтримуючи ділових партнерів у розбудові потенціалу прав людини), так і в відносинах з державними агенціями (переконуючись, що компанії не лобіюють політику, яка захищає їхню діяльність, одночасно перекладаючи тягар на найбільш уразливі верстви населення), зокрема включення до політики прав людини зобов'язання компанії не впливати на політичну та регуляторну сферу безвідповідальним чином;
o Мати відповідальну стратегію виходу як частину своєї політики щодо прав людини, яка базується на консультаціях із працівниками та зовнішніми зацікавленими сторонами;
o Розробити та прийняти політику балансу між роботою, сім’єю та волонтерством.
- Оцінити вплив на права людини, в тому числі в усіх ланцюжках створення вартості, і можливий вплив на післявоєнну динаміку:
o Застосовувати підхід, коли рішення приймаються безпосередньо на місці компанією, яка працює в ситуації високого ризику, на рівні, максимально наближеному до носіїв прав;
o Забезпечити офіційний найм працівників та уникати неформальних моделей працевлаштування поза трудовими контрактами, напр. віднесення працівника до фізичної особи - підприємця при виконанні ним функцій найманого працівника;
o Уникати масових звільнень або призупинення роботи та затримки виплати без законних причин;
o Визначати потенційні ризики для прав людини, пов’язані з конкретними продуктами чи послугами, інформувати клієнта про ці ризики та допомагати з кроками щодо мінімізації таких ризиків.
- Залучення зацікавлених сторін і забезпечення доступу до засобів правового захисту:
o Докладати всіх можливих зусиль для залучення зацікавлених сторін у всьому ланцюжку створення вартості, включаючи місцеві громади;
o Забезпечити доступ до засобів правового захисту через механізми розгляду скарг компанії чи зовнішні механізми, а також відповідні безпечні форми зв’язку з усіма зацікавленими сторонами;
o Допомагати працівникам та іншим зацікавленим сторонам подавати скарги чи претензії щодо порушень прав людини або негативного впливу, спричиненого компанією.
- Застосовувати лінзи вразливості:
o Запровадити заходи для забезпечення інклюзії та безпеки для уразливих груп серед працівників, споживачів і місцевих громад, а також навчати працівників тому, як взаємодіяти з різними групами з повагою до їх прав;
o Мати знання та практичні навички застосування тесту на дискримінацію;
o Розробити програми запобігання переслідуванням і насильству, запровадити ефективні механізми подання анонімних скарг, а також реагування, відшкодування збитків і захисту заявників, надання психологічної допомоги потерпілим;
o Забезпечити розумне пристосування до потреб уразливих груп, зокрема, осіб з інвалідністю, особливо при розробці планів безпеки та безперервності бізнесу під час війни.
Інвестори, транснаціональні компанії, що працюють в Україні (наприклад, через свої ланцюги поставок), бізнес-асоціації та партнери можуть допомогти розвинути потенціал компаній щодо оцінки впливу на права людини, зокрема шляхом підвищення їх обізнаності щодо потенційного впливу їхньої діяльності на права їхніх працівників, права споживачів та права місцевих громад.
У разі додаткових питань, можна звертатися: Олена Уварова, голова Міжнародної лабораторії бізнесу і прав людини Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна), співголова Глобальної асоціації дослідників з питань бізнесу і прав людини uvarova.info@gmail.com
