«Аксіологія» покликана дати ціннісну освіту студентам, мета якої в підготовці молоді до адекватної особистісної орієнтації в сучасному світі; у сприянні загальнокультурної само- ідентифікації; усвідомлення свого права на самореалізацію та самовираження в поліфонічному просторі культури; у формуванні у студентів – майбутніх фахівців – вмінь орієнтуватися в культурному середовищі сучасного інформаційного суспільства. Метою дисципліни є вивчення ціннісно-смислової детермінації життєдіяльності як основоположної характеристики людського способу існування особистості.
Аксіологія досліджує цінності як фундамент світу культури, природу цінності, структуру ціннісного світу, зв'язок цінності і реальності. Саму культуру з позиції аксіології можна визначити як систему цінностей та ціннісних орієнтацій, ідеалів, норм і зразків поведінки. Найбільш суттєвим для розуміння світу людських цінностей є поділ їх на утилітарні та не утилітарні (абсолютні цінності). Зрозуміти сутність аксіології можливо через розкриття людського сенсу у всьому, тобто підхід з позиції «заради чого?». Цінності культури відповідають за збереження і розвиток «людськості» в людині.
В площині навчальної дисципліни висвітлюються особливості будови ціннісних орієнтацій, вплив ціннісного світу на людство, аналізуються фундаментальні положення аксіологічної думки та розвиток практик ціннісних рефлексій в контексті світової філософії.

Кількість годин/кредитів ЄКТС - 90/3; підсумковий контроль - екзамен.
Викладач - Тарасюк Л.С., професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.

Антропосоціогенез - розділ антропології, що вивчає розвиток і становлення людини сучасного антропологічного типу, в рамках якого розглядається низка питань, пов’язаних із важливими аспектами історичного минулого людства, а саме: місце людини в природі; найдавніші еволюційні витоки людства; грань між людиною і твариною; чинники антропогенезу; фізичний тип первісних людей; час і місце появи Homo sapiens; першопочатки трудової діяльності первісних людей і технологічні прийоми виготовлення знарядь праці; основні етапи розвитку мислення та мови; шляхи і напрями освоєння первісної ойкумени; вплив природних чинників на життєдіяльність первісних людей; найдавніші форми соціальної організації; зародження релігійних уявлень, розвиток первісного мистецтва тощо.
Філософська антропологія прагне зрозуміти і ставить такі проблеми:
Людина - розумна істота або ж істота, керована потягами і пристрастями? Які можливості розуму і яка міра впливу несвідомого на наше мислення і поведінку.

Кількість годин/кредитів ЄКТС - 90/3; підсумковий контроль - екзамен.
Викладач - Гармаш Л.Н., доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.

Гносеологія, або філософська теорія пізнання виникає разом з філософією, з переходом духу від міфу до логосу. Пізнання є процесом духовного освоєння світу, спрямованого на досягнення істини, достовірного знання дійсності. Теорія пізнання тісно пов’язана з епістемологією – філософсько-методологічною дисципліною, яка досліджує знання, його будову, структуру, функціонування і розвиток.
Метою навчальної дисципліни є ознайомлення студентів з предметом й особливостями теорії пізнання, її розвитку та сучасних досягнень. Головна увага зосереджується на здатності застосовувати фундаментальні знання з теорії пізнання для підвищення пізнавальної діяльності; для аналітичного, образного та візуального мислення; для розвитку когнітивної дослідницької культури; для опрацьовування різних видів інформації.  
Зміст навчальної дисципліни розкривається у темах: проблема співвідношення гносеології й епістемології; форми пізнавальної діяльності; проблема суб’єкту і об’єкту; інтуїція та аналітизм; проблема істини та її критеріїв; феноменологія і теорія пізнання; особливості гуманітарного пізнання; герменевтика як один із основних методів досягнення розуміння у сфері гуманітарного знання.

Кількість годин/кредитів ЄКТС - 90/3; підсумковий контроль - екзамен.
Викладач - Тарасюк Л.С., професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.

Онтологія – вчення про буття, розділ філософії, який вивчає фундаментальні принципи буття. Основне питання онтології: що саме дійсно існує, є справжньою реальністю, а що є лише ілюзією, видимістю, позірним існуванням. Вивчення даної дисципліни є складовою частиною гуманітаризації освіти і формування духовної культури. Посилення ролі самоорганізації в професійній діяльності вимагає вміння поєднувати знання з здатністю вирішувати онтологічні проблеми на всіх рівнях.
Головною метою та завданнями дисципліни «Онтологія» є ознайомлення студентів з предметною областю метафізичних та онтологічних розробок у сучасній філософії,  формування у студентів навичок самостійної орієнтації в концепціях і поняттях метафізики, діалектики; здатності з’ясовувати метафізичне підґрунтя тієї чи іншої філософської концепції.
Навчальна дисципліна дає уявлення про специфіку сучасної метафізики та онтології, про основні теми метафізики, її місце у складі філософії, про засади критики метафізики, категорії та закони діалектики. Теми в площині онтології  можна зазначити такою тезою: світ – це цілісна система, яка розвивається в діалектичній єдності і взаємодії.

Кількість годин/кредитів ЄКТС - 90/3; підсумковий контроль - екзамен.
Викладач - Тарасюк Л.С., професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.